Супермаркети намагаються зберегти хорошу міну при їх дуже поганому становищі

Супермаркети звітують про зростання товарообороту. На ділі ситуація в ритейлі дуже погана

Супермаркети звітують про зростання товарообороту. На ділі ситуація в ритейлі дуже погана.

Українці менше купують. За даними служби статистики, за перші п’ять місяців 2015 року роздрібний товарооборот впав на 24,7%. Якщо зробити поправку на інфляцію, то ситуація виглядає дуже сумно.

Роздріб впав сильніше, ніж під час минулої кризи. За перші п’ять місяців 2009 року роздрібний товарооборот знизився на 15,3%. Друга відмінність: товарооборот падає другий рік поспіль. Минулого разу продажі збільшилися вже в 2010 році. Зараз просвіту не видно.

На перший погляд, у продуктових мереж все не так погано. Найбільше впали продажі одягу і взуття, а не продуктів, – говорить Олексій Дорошенко. Більша частина ринку одягу – імпорт. У першому кварталі, за даними Держкомстату, він сильно впав: трикотажу ввезли на 43% менше, одягу з інших тканин – на 36%, взуття – на 42%.

Продуктові мережі, навпаки, доповідають про зростання товарообороту. Ми попросили цифри за п’ять місяців, деякі мережі відповіли. На 28% зріс оборот мережі Varus (без урахування нових магазинів), на 17% у – «Фуршету». «Велика кишеня» цифри не розголошує, але говорить про зростання. У «Брусничці» середній чек зріс на 38%. Насправді, цифри сумні. Приріст виручки ритейлерів нижче інфляції, за п’ять місяців вона досягла вже 50%. Виходить, що виручка впала.

Покупці стали набагато чутливішими до цін. Вони менше витрачають, ганяються за знижками і акційними товарами. «Попит з сегменту «середній плюс», перейшов в «середній» і «середній мінус», – підтверджує інформацію директор з маркетингу Ганна Лічман. – Стали популярнішим товари в меншій розфасовці».

До кризи на акційні товари в кошику покупця припадало 10-15%, зараз – близько 25%. Незалежний консультант з ритейлу Дмитро Каширін говорить, що середня кількість товарних позицій в чеках зменшилася з 7,2 до 6-6,5. У «Фуршеті» підтверджують падіння продажів у натуральному вираженні на 9%.

Через падіння товарообороту в 2009 році з ринку пішли кілька торгових мереж: Rainford, «Окей», «Патерсон», «Вестер». Через девальвацію гривні вони не змогли обслуговувати борги. З великими труднощами домовилася з кредиторами та постачальниками «Велика кишеня». «Караван» прострочив купонні виплати за облігаціями і в підсумку перейшов під контроль Олександра Ярославського.

Таких скандалів у ритейлі поки немає. Мережі знаходять спільну мову з кредиторами. Але привід для занепокоєння є. «Фоззі-фуд» (мережа супермаркетів «Сільпо») за 1 квартал 2015 р. збільшила борги. Якщо на 31 грудня компанія була винна банкам 1,65 млрд гривень, то на 1 квітня – вже 2,14 млрд гривень. Близько 940 млн гривень на 31 грудня заборгувала банкірам «Ритейл груп», керуюча компанія мережі «Велика кишеня» (компанія не публікувала квартальний звіт). Якщо порівняти ці цифри з річною виручкою, то у «Кишені» ситуація виглядає більш складною. Виручка мережі в п’ять разів менша, ніж у «Сільпо», а борг – у два. За даними ПравдаUA, на травень 2014-го компанії Ігоря Баленка, власника “Фуршету”, були винні банкам $160 млн. Тільки ЄБРР компанії винні $40 млн.

«Роздрібний сектор – один з найбільш волатильних, тому якщо у позичальника було мало коштів, щоб обслуговувати борг, то на такому ринку, як зараз, у таких компаній будуть проблеми з виплатою боргу», – каже екс-інвестбанкір, який займався до кризи M&А угодами в ритейлі. За його словами, ситуацію погіршують і борги перед постачальниками. Тут криється ще одна відмінність від минулої кризи: партнери домовляються тихо.

Джерело: ПРАВДА УКРАЇНИ

ваша думка про статтю: