Філарет розповів про процедуру отримання томосу про автокефалію в Україні

Об’єднавчий собор буде складатися з архієреїв Київського патріархату (41 архієрей), 12 архієреїв УАПЦ і 10 архієреїв Московського патріархату – глава УПЦ КП

В ОБСЄ повторили заклик до Росії звільнити Сущенка на другі роковини його затримання

В Організації з безпеки і співпраці в Європі повторили заклик до влади Росію звільнити українського журналіста Романа Сущенка з нагоди других роковин від його затримання.

«Журналісти в регіоні ОБСЄ повинні мати можливість працювати без страху перед залякуваннями чи ув’язненням. 12-річний вирок Сущенкові неймовірно суворий, і я сподіваюся, що він буде скасований за апеляцією», – заявив представник ОБСЄ у справах свободи преси Арлем Дезір.

Раніше він уже кілька разів порушував питання про Сущенка, зокрема в перебігу візитів до Києва і Москви 2017 року, нагадали в ОБСЄ.

30 вересня минає два роки відтоді, як Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником і збирав відомості про російське військо. За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило твердження, ніби Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України. Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

Верховний суд Росії вже відхилив апеляційну скаргу захисту Сущенка і залишив вирок чинним. Захист журналіста планує звернутися до Європейського суду з прав людини.

30 вересня на підтримку Романа Сущенка виступають дипломати й політики України й інших країн, у низці міст світу відбуваються акції з вимогами звільнити Сущенка, а також інших українських політв’язнів, яких незаконно, як вважають правозахисники, утримує Росія.

Nobel Prizes Still Struggle with Wide Gender Disparity

Nobel Prizes are the most prestigious awards on the planet but the aura of this year’s announcements has been dulled by questions over why so few women have entered the pantheon, particularly in the sciences.

The march of Nobel announcements begins Monday with the physiology/medicine prize.

Since the first prizes were awarded in 1901, 892 individuals have received one, but just 48 of them have been women. Thirty of those women won either the literature or peace prize, highlighting the wide gender gap in the laureates for physics, chemistry and physiology/medicine. In addition, only one woman has won for the economics prize, which is not technically a Nobel but is associated with the prizes.

Some of the disparity likely can be attributed to underlying structural reasons, such as the low representation of women in high-level science. The American Institute of Physics, for example, says in 2014, only 10 percent of full physics professorships were held by women.

But critics suggest that gender bias pervades the process of nominations, which come largely from tenured professors.

“The problem is the whole nomination process, you have these tenured professors who feel like they are untouchable. They can get away with everything from sexual harassment to micro-aggressions like assuming the woman in the room will take the notes, or be leaving soon to have babies,” said Anne-Marie Imafidon, the head of Stemettes, a British group that encourages girls and young women to pursue careers in science, technology, engineering and mathematics.

“It’s little wonder that these people aren’t putting women forward for nominations. We need to be better at telling the stories of the women in science who are doing good things and actually getting recognition,” she said.

Powerful men taking credit for the ideas and elbow grease of their female colleagues was turned on its head in 1903 when Pierre Curie made it clear he would not accept the physics prize unless his wife and fellow researcher Marie Curie was jointly honored. She was the first female winner of any Nobel prize, but only one other woman has won the physics prize since then.

More than 70 years later, Jocelyn Bell, a post-graduate student at Cambridge, was overlooked for the physics prize despite her crucial contribution to the discovery of pulsars. Her supervisor, Antony Hewish, took all of the Nobel credit.

Brian Keating, a physics professor at the University of California San Diego and author of the book “Losing the Nobel Prize: A Story of Cosmology, Ambition, and the Perils of Science’s Highest Honor,” says the Nobel Foundation should lift its restrictions on re-awarding for a breakthrough if an individual has been overlooked. He also says posthumous awards also should be considered and there should be no restriction on the number of individuals who can share a prize. Today the limit is three people for one prize.

“These measures would go a long way to addressing the injustice that so few of the brilliant women who have contributed so much to science through the years have been overlooked,” he said.

Keating fears that simply accepting the disparity as structural will seriously harm the prestige of all the Nobel prizes.

“I think with the Hollywood (hash)MeToo movement, it has already happened in the film prizes. It has happened with the literature prize. There is no fundamental law of nature that the Nobel science prizes will continue to be seen as the highest accolade,” he said.

This year’s absence of a Nobel Literature prize, which has been won by 14 women, puts an even sharper focus on the gender gap in science prizes.

The Swedish Academy, which awards the literature prize, said it would not pick a winner this year after sex abuse allegations and financial crimes scandals rocked the secretive panel, sharply dividing its 18 members, who are appointed for life. Seven members quit or distanced themselves from academy. Its permanent secretary, Anders Olsson, said the academy wanted “to commit time to recovering public confidence.”

The academy plans to award both the 2018 prize and the 2019 prize next year _ but even that is not guaranteed. The head of the Nobel Foundation, Lars Heikensten, was quoted Friday as warning that if the Swedish Academy does not resolve its tarnished image another group could be chosen to select the literature prize every year.

Stung by criticism about the diversity gap between former prize winners, the Nobel Foundation has asked that the science awarding panels for 2019 ask nominators to consider their own biases in the thousands of letters they send to solicit Nobel nominations.

“I am eager to see more nominations for women so they can be considered,” said Goran Hansson, secretary-general of the Royal Swedish Academy of Sciences and vice chairman of the Nobel Foundation. “We have written to nominators asking them to make sure they do not miss women or people of other ethnicities or nationalities in their nominations. We hope this will make a difference for 2019.”

It’s not the first time that Nobel officials have sought diversity. In his 1895 will, prize founder Alfred Nobel wrote: “It is my express wish that in the awarding of the prizes no consideration shall be given to national affiliations of any kind, so that the most worthy shall receive the prize, whether he be Scandinavian or not.”

Even so, the prizes remained overwhelmingly white and male for most of their existence.

For the first 70 years, the peace prize skewed heavily toward Western white men, with just two of the 59 prizes awarded to individuals or institutions based outside Europe or North America. Only three of the winners in that period were female.

The 1973 peace prize shared by North Vietnam’s Le Duc Tho and American Henry Kissinger widened the horizons _ since then more than half the Nobel Peace prizes have gone to African or Asian individuals or institutions.

Since 2000, six women have won the peace prize.

After the medicine prize on Monday, the Royal Swedish Academy of Sciences will announce the Nobel in physics on Tuesday and in chemistry on Wednesday, while the Nobel Peace Prize will be awarded Friday by the Norwegian Nobel Committee. On Oct. 8, Sweden’s Central Bank announces the winner of the economics prize, given in honor of Alfred Nobel.

Посол України у Франції про Сущенка: ми побачили найцинічніші прояви «правосуддя» Росії

Посол України у Франції Олег Шамшур із нагоди других роковин ув’язнення в Росії кореспондента агентства «Укрінформ» у Франції Романа Сущенка заявив, що за ці два роки незаконного затримання українського журналіста світ став свідком «найбільш цинічних проявів російського псевдоправосуддя, яке не зважає ні на норми міжнародного права, ні на заклики світової спільноти».

Посол в інтерв’ю агентству «Укрінформ» висловив переконання, що причиною ув’язнення Сущенка була його професійна діяльність.

«Ми пам’ятаємо Романа як професійного журналіста, який тут, у Франції, висвітлював різноманітні теми, у тому числі найгостріші. За ці два роки могло бути написано не менше гострих репортажів, аналітичних матеріалів, але у Кремлі знайшли спосіб примусити журналіста замовкнути – зробили з нього «шпигуна», без доказів та за зачиненими дверима присудили 12 років суворого режиму. Але правду не сховаєш – нині весь світ знає про незаконні дії Росії», – наголосив керівник українського диппредставництва у Парижі.

Шамшур також нагадав про інших політв’язнів Кремля та подякував французьким митцям за підтримку й акцію, яка нині триває під стінами посольства Росії в Парижі.

«Сьогодні хочу згадати про всіх українських політичних бранців – у кремлівських в’язницях їх перебуває близько 70. Олег Сенцов та Володимир Балух на межі життя (і смерті) продовжують голодування. Разом із українськими політв’язнями у Парижі оголосили голодування французькі митці та інтелектуали, які під стінами російського посольства привертають увагу до беззаконня та жорстокості путінського режиму. Вимагаємо звільнення Романа Сущенка, Олега Сенцова та всіх політичних бранців Кремля», – наголосив посол.

30 вересня минає два роки відтоді, як Романа Сущенка, який із 2002 року був кореспондентом агентства «Укрінформ» у Франції, затримали в Москві співробітники ФСБ Росії. Російські спецслужби заявили, що він є кадровим «співробітником української військової розвідки» і полковником і збирав відомості про російське військо. За словами самого журналіста, в Москву він приїхав у відпустку, щоб відвідати родичів. Головне розвідувальне управління України також заперечило твердження, ніби Сущенко співпрацював із військовою розвідкою України. Правозахисники називають справу проти журналіста політично мотивованою.

Цього дня на підтримку Романа Сущенка виступають дипломати й політики України й інших країн, у низці міст світу відбуваються акції з вимогами звільнити Сущенка, а також інших українських політв’язнів, яких незаконно, як вважають правозахисники, утримує Росія.

Low Turnout in Macedonia Name-Change Referendum

Few Macedonians turned out to vote in a referendum on whether to change the name of their country — a move that could pave the way for it to join NATO and the European Union.

According to election officials, only about a third of eligible voters cast ballots Sunday. But more than 90 percent of those voting cast a ballot in favor of changing the country’s name to North Macedonia.

Macedonia’s electoral commission said two days ago the referendum results would be declared invalid if less than 50 percent of the eligible voting population went to the polls

Nationalists, including Macedonian President Gjorge Ivanov, had urged a boycott of the vote.

Macedonians are being asked to change the name of their country to end a decades-old dispute with neighboring Greece and pave the way for the country’s admission into NATO and the European Union.

Athens has argued that the name “Macedonia” belongs exclusively to its northern province of Macedonia and using the name implies Skopje’s intentions to claim the Greek province.

Greece has for years pressured Skopje into renouncing the country’s name, forcing it to use the more formal moniker Former Yugoslav Republic of Macedonia in the United Nations. Greece has consistently blocked its smaller neighbor from gaining membership in NATO and the EU as long it retains its name.

President Ivanov said giving in to Athens’ demand would be a “flagrant violation of sovereignty.”

He steadfastly refused to back the deal reached between Macedonian Prime Minister Zoran Zaev and his Greek counterpart, Alexis Tsipras, that put the name change to a vote.

“This referendum could lead us to become a subordinate state, dependent on another country,” Ivanov said. “We will become a state in name only, not in substance.”

Українські ВМС провели навчання на Чорному та Азовському морях

Військово-морські сили України взяли участь у командно-штабному навчанні «Козацька воля – 2018» на Чорному та Азовському морях – про це повідомляє прес-служба відомства.

Згідно з повідомленням, навчання мають на меті наростити можливості військового управління в ході ведення військами оборонних дій, а також проведення контрнаступальних операцій.

«Шість тактичних груп корабельного складу Військово-Морських Сил ЗС України на Чорному та Азовському морях виконують завдання за призначенням в інтересах оперативного угруповання. Ми здійснюємо ведення морської розвідки та стабілізаційних дій, охорону пунктів базування, супроводження кораблів та конвоїв, поставку озброєння, військової техніки та запасів у відповідні підрозділи, на кораблі та судна», – цитує прес-служба заступника командувача Військово-Морських Сил ЗС України з бойової підготовки контр-адмірала Олексія Неїжпапу.

Окрім того, в рамках навчань задіяні десантно-штурмові війська ЗС України.

Азовське море стало останнім часом місцем численних провокацій із боку російських силовиків, у першу чергу прикордонників, які затримують судна, що прямують до українських портів або з них.

Читайте також: «Криза на Азовському морі: Росія продовжує блокувати українські порти»

У середині травня, після завершення будівництва автомобільної частини Керченського мосту, Росія, за повідомленнями, перемістила морські судна, включаючи військові кораблі Каспійської флотилії до Азовського моря. Москва при цьому посилалася на необхідність посилення безпеки навколо стратегічного об’єкту.

3 травня 2018 року Держприкордонслужба України повідомила, що «росіяни почали жорстку політику затримання й огляду суден», які прямують через Керченську протоку. За повідомленням відомства, починаючи з 30 квітня, російські спецслужби зупиняють судна щодня для огляду та ідентифікації екіпажу.

Читайте також: «МВС збільшує присутність в Азовському морі через Росію – Аваков​»

За даними міністра інфраструктури України Володимира Омеляна, з кінця квітня до липня цього року російські прикордонники затримали майже 100 українських суден на Азовському морі.

Пізніше командувач Сухопутних військ ЗСУ Сергій Попко повідомив, що Збройні сили України посилили військову присутність на Азовському напрямку. 6 вересня Рада національної безпеки та оборони України ухвалила рішення посилити військово-морську присутність на Азовському морі.

Croatian Vintner Ages Wines in Amphoras on Adriatic Sea Floor

Traditional two-handled ceramic jars known as amphoras were used extensively in ancient Greece to store and transport a variety of products, especially wine. These days they are more likely to be found in shipwrecks than in stores. But wine-filled amphoras are once again being found on the sea floor, not from sunken ships, but deliberately placed there by a special Eastern European winery. Faith Lapidus explains.

Сійярто потрапив до бази «Миротворця»

Керівника МЗС Угорщини Петера Сійярто звинувачують у «зазіханні на суверенітет і територіальну цілісність України

British PM to Unveil New Tax on Foreign Homebuyers

Prime Minister Theresa May will unveil plans Sunday to levy an extra fee on foreign buyers of homes in Britain, saying she wanted to stop it being as easy for those who do not live in the country to buy homes “as hard working British residents.”

May, struggling to unite her governing Conservatives behind her Brexit strategy, hopes to use her party’s annual conference in the English city of Birmingham this week to reset her agenda to tackle growing inequality in Britain.

Aware that the opposition Labour Party staged a successful conference last week and set out new policies targeting many of those who voted to leave the European Union, May will try to take the upper hand by launching a new social agenda.

“At Conservative conference last year, I said I would dedicate my premiership to restoring the British Dream, that life should be better for each new generation, and that means fixing our broken housing market,” she will say. “It cannot be right that it is as easy for individuals who don’t live in the UK, as well as foreign based companies, to buy homes as hard working British residents.”

She will say that a new surcharge will be levied on top of all other stamp duty, a tax paid on property purchases, including higher levels of stamp duty introduced in April 2016, on second home and buy-to-let purchases.

The government did not say when the new rates would be introduced but said it would consult on the stamp duty increase, which would be levied on individuals and companies not paying tax in Britain.

Macedonians Vote on NATO, EU, Changing Country’s Name

Macedonians go to polls Sunday to vote on whether to change their country’s name to Republic of North Macedonia, urged by a pro-Western government to pave the way for NATO and EU membership by resolving a decades-old name dispute with Greece.

The referendum is one of the last hurdles for a deal reached between Macedonia and Greece in June to settle their quarrel, which has prevented Macedonia from joining major Western institutions since it broke away from then-Yugoslavia in 1991.

Greece, which has its own northern province called Macedonia, has always maintained that Macedonia’s name represented a claim on its territory. It vetoed Macedonia’s entrance into NATO and the EU, and forced it to enter the United Nations under a provisional name as the Former Yugoslav Republic of Macedonia or FYROM.

Macedonian Prime Minister Zoran Zaev argues that accepting a new name is a price worth paying for admission into the EU and NATO. But nationalist opponents say it would undermine the ethnic identity of the country’s Slavic majority population.

President Gjorge Ivanov has said he will boycott the referendum.

Polls for some 1.8 million voters will open at 7 a.m. and close at 7 p.m. The question on the referendum ballot is: “Are you for NATO and EU membership with acceptance of the agreement with Greece.”

The referendum is advisory and not legally binding, but enough members of parliament have said they will abide by its outcome to make it decisive. The name change requires a two-thirds majority in parliament.

For the referendum to be valid, at least 50 percent of voters must turn out to vote and a majority of them must back the change.

Polls have indicated that a large majority of those who vote are likely to back the change, but achieving the required turnout may be difficult. While more than 80 percent of Macedonians support NATO and EU membership, many may boycott the referendum because of disagreement with the name change.

“The Macedonian people have never been so embarrassed than now with this agreement (with Greece),” said Violeta Petkoska, a 39-year-old nurse. “On the day of the referendum they want us to dig our own grave, so that from the next day the Macedonian people do not exist.”

Zaev says NATO membership will bring much needed investment in the country with unemployment rate of more than 20 percent.

“Macedonia should move forward to become a European state. We have no alternative,” said Asim Shainovski, 35, a public administration worker.

U.S. Defense Secretary Jim Mattis has accused Russia of attempting to influence the outcome of the referendum, which the Kremlin has denied.

Macedonia avoided the violence that accompanied the breakup of Yugoslavia, but was later rocked by an ethnic Albanian insurgency that almost tore the country apart in 2001.

Western governments see NATO and European Union membership as the best way of preserving the peace and stability in the Balkans after a decade of wars with the break-up of Yugoslavia in the 1990s.

Геращенко: Олег Сенцов – в’язень концтабору

«Жахом» назвала поширену російськими тюремниками фотографію українського в’язня перший заступник голови Верховної Ради Ірина Геращенко

«UA:Перший» відмовиться від реклами за умови повного фінансування – Аласанія

Всі канали Суспільного мовлення повністю відмовляться від реклами, якщо фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України буде повним, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода голова правління НСТУ Зураб Аласанія.

«Якщо фінансування буде повним, просто за законом, «UA: Перший» і всі канали суспільного мовника просто повністю відмовляться від реклами як такої. Не тільки політичної, а взагалі від рекламного ринку. Це наше право. Ми це можемо зробити», – сказав Аласанія.

У державному кошторисі-2018 НСТУ виділили 776 мільйонів гривень. Це становить 0,1 відсотка видатків держбюджету попереднього року – удвічі менше прописаної законом норми, зазначив Зураб Аласанія. Щоб пропрацювати три місяці, які лишилися до нового року, НСТУ потребує 250 мільйонів гривень. Таким є мінімальний обсяг, без розвитку, тільки на виживання, зазначив голова її правління.

2014 року, після зміни влади в Україні, Верховна Рада ухвалила закон «Про суспільне телебачення і радіомовлення». На базі державних мовників створили публічне акціонерне товариство Національна суспільна телерадіокомпанія України. За законом, держава має забезпечувати належне фінансування НСТУ – не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду держбюджету попереднього року.

Порошенко: «путінський сценарій» звільнення Донбасу нам не потрібен

Президент України Петро Порошенко заявляє, що не підтримує силовий сценарій звільнення Донбасу.

Під час поїздки на Харківщину 29 вересня голова держави сказав, що ознайомився із результатами великого опитування громадської думки, яке провели три авторитетні компанії: «Вони цікавилися, якою люди бачать оптимальну стратегію повернення Донбасу в Україну і України на Донбас. Лише 5 % висловлюються за військовий наступ і повернення силою».

Президент зазначив, що «природно, найменша кількість прибічників такого сценарію, менше 6% – на сході України».

«Думаю, що жоден український політик, в тому числі звичайно і я, ніколи не прийме рішення перетворити Донецьк на Грозний часів першої і другої чеченської війни. Путінський сценарій нам не потрібен. Це Кремль легко винищував мирне населення килимовим бомбардуванням. А Україна – не Росія. Ми належимо до іншої цивілізації, де цінують людське життя і не приносять його в жертву імперським амбіціям. І я як президент ціную життя кожного українця», – цитує Порошенка його прес-служба.

Він наголосив, що виступає за політико-дипломатичне врегулювання, як і «більшість громадян – 60%».

Читайте також: Коли на Донбас відправлять миротворців? (рос.)

Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської анексії Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці сепаратистів. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці». За даними ООН, за час конфлікту загинули понад 10 300 людей.

Україна і Захід домагаються створення місії ООН, що взяла б під контроль усю окуповану частину українського Донбасу, включно з кордоном із Росією.

Росія прагне створити місію в обмеженому форматі – тільки для охорони беззбройних працівників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Україна і Захід відкидають такий підхід, що означав би замороження нинішнього конфлікту.

Російські тюремники показали фото Сенцова, МЗС вимагає допуску лікарів

Управління федеральної служби виконання покарань Росії у Ямало-Ненецькому автономному окрузі оприлюднило фото засудженого в Росії українського режисера Олега Сенцова, який 139-ий день голодує в російській колонії.

Як випливає з повідомлення тюремників, фото зроблене під час «планового обстеження», на яке Сенцова вивозили з колонії в міську лікарню Лабитнангі 28 вересня.

За даними ФСПВ, з огляду на результати проведеного обстеження, Сенцову «провели корекцію лікування». Що це означає, російські тюремники не уточнили.

У Міністерстві закордонних справ України закликали Росію допустити українського консула і лікарів до Сенцова.

Напередодні голова Ради при президенті Росії з розвитку громадянського суспільства і прав людини Михайло Федотов направив українському омбудсмену Людмилі Денисовій листа з інформацією про стан здоров’я українського режисера Олега Сенцова.

За його інформацією, 12 вересня відбувся консиліум лікарів міської лікарні Лабитнангі, які визнали стан здоров’я Сенцова стабільним.

Денісова заявила, що має сумнів з приводу достовірності цієї інформації і якості проведеного огляду. Вона закликала Росію надіслати офіційні медичні документи про справжній стан здоров’я Олега Сенцова.

Олег Сенцов засуджений у Росії на 20 років ув’язнення за звинуваченням у підготовці терактів в анексованому Криму. Режисер відкидає звинувачення. Від 14 травня він голодує в російській колонії з вимогою звільнити всіх українських політв’язнів, утримуваних у Росії.

З вимогою негайно звільнити Сенцова до Росії неодноразово зверталися міжнародні організації, західні уряди, митці й активісти в усьому світі.

Олега Сенцова висунули на премію імені Сахарова «За свободу думки». Крім того, є ініціативи з висування його кандидатури на Нобелівську премію миру.